Ранковий подкаст

Дякую усім за вітання. Поки не можу записувати подкасти (сподіваюсь це триватиме не так вже й довго) викладатиму вам щось цікавеньке — на мій смак! Щодо подкастів — Дякую Володимиру за бажання співпрацювати. Сподіваюсь, тепер мені стане трохи легше. Лишаю вас з Прекрасним гуртом “Горішня Брама” .

У моєму житті великі зміни. У нас народилася донька Яринка. Це сталось 29 жовтня. Гарна така дівчинка, поки схожа на їжачка принаймні зачіскою. Недоспані ночі, купа використаних підгузників і неймовірне щастя. От чим я жив ці дні. І саме тому мене не було чути. Поки входимо в новий ритм. Ім’я Ярка ми придумали давно, ще коли дитинка жила у дружини в животі. Тепер маю повний комплект син і донька. Тато двох дітей … напевно поки я цього ще до кінця не усвідомив… Але, попереду ще ціле життя! А точніше два!
З цієї нагоди от вам фрагмент нашого нещодавнього виступу на ТБ. “Горішня Брама – Половинки”

Слухайте нову пісню Горішньої Брами.
Горішня Брама – Половинки.
Музика/слова/аранжування: Горішня Брама.

Podcast: Play in new window | Download (5.7MB)

“Місто моє сонне…” Горішня Брама. Слова – Андрій Сміян. Музика/аранжування – Олександр Буланий. Музика для вільного використання.

Podcast: Play in new window | Download (6.5MB)

Горішню Браму запросили взяти участь у програмі Фольк-music на Першому Національному. Ми зробили своє бачення відомої народної пісні Туман Яром.
Ось тут Можна послухати оригінал.

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Кльово хлопці співають. Ось їх фото.

А це вже ми.

Ось приблизно так звучить інтерпретація “Туману Яром” зроблена Горішньою Брамою. Це запис репетиції
Коли можна побачити ефір поки не знаємо, щойно стане відомо — дізнаєтесь і ви.

Podcast: Play in new window | Download (27.2MB)

Слова, музика: Олександр Буланий, і трохи Druid.

Мені в просторій квартирі бракує вільного місця,
Весна, по п’ятниці в вікна впаду, як в березні сніг.
Ти не розказуй нікому – найголовніша в нас місія,
Бо як пісні є кохання і як кохання пісні.

Я напишу цілу повість, в якій ми зможем зустрітись,
Перша сторінка для тебе, читай – я перекладу…

Пр: Скажи, де ти
І де злети,
І де, де ти –
Скажи мені…

Я певен, хтось зрозуміє, коли немає наснаги,
І можна серце віддати за божевілля ковток.
Гортаю жовті газети, передивляюсь неправду,
Її важко впізнати, читай – я перекладу…

Пр: Скажи, де ти
І де злети,
І де, де ти –
Скажи мені…

Podcast: Play in new window | Download (3.7MB)

А хтось ше має ті паскудні коралі
Може фото своє наліпити в журналі.
А ти під вечір не роззута на ліжку
Будеш довго під ковдрою плакати нишком.

Покинеш свою безпорадну машину –
Вітер тіней би пестив твою мокру спину.
Та знаєш – ввечері так страшно на дворі,
Там гуляють закохані, літні і хворі.

Приспів:
Свої коралі ти збираєш сама,
Хтось може злитись –
А тобі ніц від нього не треба.
Вічні скрижалі він напише з тебе
Шоб лишився слід.

Твої мрії не тримаються купи –
Ти себе запевняєш шо ше зовсім не глупа.
І тільки б твої засвітилися ночі
Всьо життя поміняти в той бік дуже хочеш.

Але спиняєшся на кожному кроці
Твоє місто, як шльондра гребе з тебе гроші
І скрізь валяються побиті коралі
Хтось шукав – хтось зламався
Та треба йти далі.

Podcast: Play in new window | Download (1.6MB)

Я вже виходжу
П‘ять хвилин на такт, щоб набратися син
Через не можу
Ще колись так буде, як я попросив

Твої молитви
Не доходять – тобі б розчулити страх
Просто так звикли
Ми тримати себе на гострих ножах

Пр.:
Коли я засинаю –
Твоїх не випивши вуст
Коли я зачиняю
Тебе в риштовання рук
Мої дні –
Замикаються в тобі.

Я вже виходжу
Розбиваю тижні на сотні ночей
Зовсім не схожих
В неба ти взяла колір своїх очей
Подих на згадку
Я повірив тобі б як кожен із них
Знову спочатку
Засинати, я так багато не встиг.

Пр.:
Коли я засинаю –
Твоїх не випивши вуст
Коли я зачиняю
Тебе в риштовання рук
Мої дні –
Замикаються в тобі.

Podcast: Play in new window | Download (882.1KB)

Я захворів і можу
Стежити за місяцем, шо будить шльондр до роботи
Я би шось мав тоже,
Але літати над вечір – то не мій хліб.

Пр:
Я ліпше подамся туди, де
Я ліпше віддамся тій, яка.

Я маю дивні мрії
І міг би страхати себе і літніх за гроші
Люди того жадні є
Платити-плакати, шоби не бачили очі.

Пр:

Я ліпше подамся туди, де
Нестерта трава
Де осінь на правду довга й не снить минулим
Де в пальці не зимно
Я ліпше віддамся тій, яка не схоче сама
В діти вкладати все, шо люди забули
Знаєш, то кров не винна.

Я не ламаю стіни,
Як то належало б робити всім, хто не хоче
Я просипаю зміни,
Я граю знаками, коли злипаються очі

Podcast: Play in new window | Download (1.5MB)

(Dm#7) Може кол(Gm#)ись я ше запа(F#)лю для тебе
Свій (A…)голос
Зіг(A+) раю…

(Dm#7) Не застуд(Gm#)ись, знову бачу
(H)Одяг твій в кори(F#)дорі чекає (A…)ранку
(A..+) Я знаю

(Dm#7) Мої портрети – в шух(Gm#)ляді справа,
(Dm#7) Грузиш па(Gm#)лєтами щастя
А з(F#)нала б
Як (A…)кожному повезло з то(A…++)бою

(Dm#7) Дожився, що с(Gm#)тали (H)мої записки книж(F#)ками –
Але не (A…)нами.
Програш: (A…)–(E…)

Може колись я ше задзвоню до тебе
Згадати твій подив

І як холодний з підлоги
Ти рано збираєш одяг
Боса по сходах
Заходиш

Снідаєш чай, грієш зимні ноги
Він ше не знає шо це не надовго

І як йому повезло з тобою

Дожився шо стали мої надії – віршами
Але між нами.

Може колись я ше зайду до тебе
Забувши про сором

Не застудись, коли лишиш одяг свій в коридорі
Чекати ранку
Не коро.

Знову заб‘єм розстеляти ліжко
Може згадаєм про все, крім колишніх,
І тих, кому не везло з тобою

Дожився шо стали мрії мої піснями
Але за нами.

Podcast: Play in new window | Download (6.8MB)